- безвідривний
- —————————————————————————————безвідри́внийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безвідривний — а, е. Який відбувається безперервно, постійно; безперервний, постійний … Український тлумачний словник
безвідривність — ності, ж. Абстр. ім. до безвідривний … Український тлумачний словник
безвідривно — Присл. до безвідривний … Український тлумачний словник
легатисимо — незм. і невідм., с., муз. Безвідривний, плавний перехід одного звука в інший, більш плавний, ніж легато … Український тлумачний словник